Каталонська Барселона на чолі з тренером Хаві здобули важку перемогу над Осасуною завдяки голу 18-річного Віктора Роке в рамках 20-го туру іспанської Ла Ліги
Перший же матч Хаві після заяви про відставку влітку виявився напрочуд складним. Зустріч із міцним середняком Ла Ліги вилилася в боротьбу за три очки до останніх хвилин. Інформатор пропонує вам тактичний огляд мінімальної перемоги каталонців, де зіркою стала зовсім не Барса.
Вибір одинадцятки для Хаві ще та задачка: якщо попереду хоч якось є результат, то позаду суцільна катастрофа. Заважають і травми - недоступні 8 гравців, майже всі ключові. Відтак він випускає де Йонга, Гюндогана, Торреса, Араухо та Кунде. За майже 100 очних матчів Осасуна не вигравала понад 3 роки. Аррасате в битві за цю три очки випускає трьох Гарсій, Ороса, Арнайса та Торро.
Очікувано, Барселона почала гру першим номером, а Осасуна чекала на структурну помилку. Команда одразу сіла назад, побудувавши стіну в 5-4-1, де не було шпарин. І як же боляче було дивитися на те, що майже одразу травмувався Торрес! Дев’ятий (!) гравець у лазареті - Барсі точно пороблено. І до такого морального стану каталонці ніяк не можуть звикнути, адже побільшало браку в далеких передачах.
Увагу до себе прикував Будімір - супербомбардир Осасуни з десятьма голами; ніхто в Барселоні поки не досягнув такої позначки. Він єдиний не відходив назад та завжди чатував на контратаку. У взаємодії із Оросом нападник знайшов слабку зону господарів - "крайки", через яких гості 5 разів за перший тайм вибігали у небезпечні випади. Лише вдача дозволяла Кюнде та Канселу наздогнати суперника та завадити швидкому розвитку атаки.
Було цікаво спостерігати, як памплонці не боялися суперника та, після заміни Торреса на Лопеса, почали дуже високо пресингувати. Якщо ставало вже зовсім погано, з’являлися дрібні фоли: подарунок для Гюндогана, який тільки шукав потрібну точку для класичного штрафного удару. Відзначимо й дії Левандовського: попри критику, саме він був найкориснішим для атаки Барселони, відкриваючись під простріл чи звільняючи зону для Ямала та Лопеса.
За перший тайм особливо гострих моментів команди не створили: хіба що обмінялися ударами головою, з кількох метрів не влучивши у ворота. Так легко Осасуна захищалася, що виникали питання до мотивації Ямала, де Йонга і Педрі - їх не було помітно зовсім. Гюндоган який матч поспіль не зможе витягати команду на собі - і безініціативна атака вказувала саме на це.
Суха гра Барси була стабільною, але зовсім безрезультативною. В останній третині не вистачало іскри, яка б довела справу до голу. І схоже, що Хаві добряче дав прочухана своїм підопічним, адже по перерві каталонці як побігли: три гострі атаки за 5 хвилин! Але й Осасуна почувала себе впевненіше під таким тиском, знаючи, що робити на кожній ділянці поля. Програючи статистично, памплонці диктували хід гри. На це вказувала і смілива перебудова у 5-3-2, тепер Будіміру допомагав Арнайс.
Безпорадність Гюндогана - окрема тема. Німцю доводилося брати все на себе, адже ніхто не міг пробити це "прокляття" завершальної фази. Провал атакувальної лінії показує і зворотня заміна Лопеса: за 60 хвилин він не зміг компенсувати втрату Торреса і пішов відпочивати. Натомість наскільки мотивованим вийшов Роке! Через півтори хвилини на полі бразилець зреагував на вирізану подачу від Канселу - та головою переправив м’яча у ворота. Гол, якого Барса так жадала, 18-річний зимовий новачок забив першим же дотиком.
Аррасате відповідає на гол потрійною заміною, збільшуючи кількість Гарсій на полі до чотирьох. Але лише на кілька секунд - Унай Гарсія заробив непотрібний фол та видалився. Та вдесятьох Осасуна не зупинилася - заряджені на помсту, вони тиснули на каталонців одразу біля їх карного. В такій інтенсивності ледь не поповнили лазареті Канселу й Араухо; жах для Хаві не зупинявся ні на хвилину, і під кінець Барса почала просідати.