Дев'ять сейвів Луніна допомогли Реалу вирвати перемогу в ЛЧ у биків

Повернення улюбленої Ліги чемпіонів подарувало нам крутезний матч плей-оф, у якому Реал не без проблем переміг Лейпциг. Як провів гру Лунін, чому не заграв Віні. І як Ольмо загрожував воротам вершкових - читайте в огляді Інформатора.

Стартові склади

Перемелений травмами Реал мав видати гарний матч на період відсутності Беллінгема, тому до Лейпцига приїхали Віні, Кроос, Начо, Камавінга й наш Лунін. Господарі розуміли всю напругу протистояння і відстоювати ім’я команди виходили Раум, Ольмо, Опенда, Клостерманн і Сімонс.

Перший тайм: Лейпциг диктує правила

Цікавий старт від Реала - було схоже на гру проти Жирони: дати награтися супернику, який дуже хоче забити. Так і сталося: Лейпциг забив, але через спірний офсайд гол скасували. Роботу Луніну підкинули вже з перших хвилин - німці ну дуже хотіли шокувати абсолютного фаворита. Господарі грали широко, чим примудрялися легко знаходити шпарини - але забігання блокував Начо. Перший удар від мадридців прийшов зі стандарту - голкіпер потягнув. Старт вийшов дуже активний, активно працювали воротарі обох команд, що надихало на красивий бойовий футбол.

Кидалася в очі втома захисту вершкових, яка на вертикальний футбол реагувала дуже повільно. Лунін цього матчу часто забирав м’яча до рук, адже навіси із напівфлангу проходили з легкістю. Особливо навантаженим був лівий фланг Карвахаля: іспанець закривав Сімонса, чим відкривав зону для Раума. Реал відповідав масштабними атакувальними діями, вперед йшли по 4-5 гравців, але так оголювався захист, від чого роботи в українця ставало ще більше. Удари приходили раптово, з будь-якої зони - такі помилки прийшов рятувати Кроос. Німець класично відігрував “box-to-box”: спочатку переривав атаки в парі з Начо, а потім розряджав гармату по воротах Гулачі.

Гнучкість Лейпцига зламала Реал у першому таймі. Атака широким флангом та надзвичайна компактність у захисті, вільні зони для Крооса й Камавінги, але закриті їх потенційні адресати - виглядало дуже красиво та ефективно. Водночас, Чуамені, Кроос і Начо чудово переводили атакувальні спроби німців у стандарти, де не було рівних вже захисникам гостей: Шешко чи Ольмо не знаходили простір під удар. Та це все, чим можна похвалитися: в атаці, без Беллінгема, продавити Клостерманна і Орбана не було можливості нікому.

До дій команд у першому таймі питань не було - Лейпциг зміг тиснути Реал не тільки на початку, а й аж до перерви. А вершкові шукали той самий пас на Родріго чи Віні. А от суддівство… Дивна ситуація, коли скасували гол, коли не видалили Карвахаля за дуже жорсткий підкат. Словом, на перерву команди йшли за переваги німців, чекаючи на тактичні підказки, які готували обидва тренери.

Другий тайм: Бенефіс неймовірного Луніна

По перерві сталася класична магія Анчелотті: зміна звичних ролей футболістів дала результат. Діас опинився праворуч, встояв у боротьбі, протягнув м’яча в центр і з легкістю пробив у дальній кут. Ані Орбан, ані Клостерманн не викинулися на суперника - і в іспанця була купа часу підлаштувати ідеальний удар. Гол розізлив Лейпциг - і господарі побігли вперед. Показово, що дві головні зірки обох команд і далі були вимкнуті. Опенда більше розтягував захист під прориви Ольмо чи Шешко. А Вінісіус, який видав проти Жирони свій кращий матч у житті, протистояв щонайменше двом захисникам. Чудова нейтралізація, через що моменти доводилося шукати іншими шляхами.